ГоловнаБіржова торгівляБіржова справа → 
« Попередня Наступна »
Сохацька О.М.. Біржова справа: Підручник. - 2-ге вид. змін. й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор. - 632 с., 2008 - перейти к содержанию учебника

§ 10.1. Організаційна структура управління біржею

 
Для повноцінного виконання своїх функцій біржа повинна забезпечити конкретні організаційно-фінансові

юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торговельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами.
Члени біржі організовують колектив, співтовариство або асоціацію, в основному фізичних осіб, які виступають співвласниками та одночасно власниками вступних та щорічних пайових внесків. У розвинутих країнах світу біржі мають статус неприбуткових, некомерційних корпорацій, отримують суттєві податкові пільги. Високий рівень конкуренції між біржами призводить до того, що вони уже не можуть існувати у статусі безприбуткових організацій. До головних причин, які спонукають змінювати століттями напрацьований статус, можна віднести суттєве зростання витрат на реорганізацію, впровадження електронних торговельних систем. Одним із основних шляхів вирішення цієї проблеми стало надання біржам відкритої ринково орієнтованої форми управління, комерціалізація її діяльності та вихід на фондовий ринок із власними акціями.
Самі біржі, як правило, не здійснюють торговельних операцій від власного імені, за виключенням таких, які необхідно здійснювати для її функціонування. Наприклад, продаж торговельної інформації, франчай- зингових прав, купівля комп'ютерної техніки тощо.
Навіть найпростіший вид бірж, а саме біржі реального товару, які і функціонують сьогодні в Україні, вбирають в себе основи високоорга- нізованої структури, оскільки передбачають2:
  • регулярність біржових операцій;
  • стабільність місця проведення торгів;
  • підпорядкованість завчасно встановленим правилам;
  • рівноправність учасників біржової торгівлі;
  • публічне проведення торгів;
  • здійснення котирування біржових цін;
  • створення умов для біржової торгівлі;
  • регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції;
  • надання інформаційних та інших послуг членам біржі;
  • збирання та розповсюдження цінової інформації.

Типову організаційну структуру біржі показано на рис. 10.1.
Органи управління біржею відображають головну їх суть як організації торговців. Вищим органом біржі є загальні збори членів біржі. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет, або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія.
Товарні біржі в Україні: Аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку /За ред. акад. УААН П.Т. Саблука. -К.: Інститут аграрної економіки УННА, 1997. -68с.
Рис. 10.1.
Типова організаційна структура біржі

С
З
Склади
^Депозитарії^
Біржовий арбітраж
Загальні збори членів біржі
Біржовий комітет k (президія) А
Ревізійна комісія .
Розрахункова (клірингова) у палата *

у-

-gt;




а


?


а


у

зз


3
QD

зз
3

О

?


gt;3

А

з-

а


^


Сі


о




?



а ? 3gt;
о ? О У
сц

а
VO


Л
иЗ
Л
Спеціалізовані органи
  1. у

?

  1. VO
    а vo

иЗ
QD
зз
з у
о о
Сі. ^
у а
зз з к о Сі
2 ©¦
а ?
О
У

Виконавчі органи
о у
а ? о
а
Q0
Сі З

f-



у


3


S



-2

о


?


о


^

о



Q0 О


CVgt;


Сі


О


S

Ч             

о, J


Крім зазначених виборних органів, на загальних зборах обирається склад виконавчого комітету, або правління біржі та затверджується організаційна структура управління біржі.
Українські біржі мають різний правовий статус, так як згідно Закону України "Про товарні біржі"[109] вони є некомерційними асоціаціями, згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"[110] - акціонерними товариствами. До того ж українське законодавство поки що не передбачає статусу неприбуткового акціонерного товариства, найбільш поширеного у США та Великобританії. При його удосконаленні та приведенні у відповідність із світовим, варто мати на увазі той факт, що на зарубіжних біржових ринках сьогодні спостерігається тенденція до комерціалізації роботи бірж, перетворення їх у бізнесові корпорації, що активно виходять на фондовий ринок з акціями власних емісій.
Загальні збори членів біржі бувають щорічними та позачерговими. Останні скликаються біржовим комітетом, ревізійною комісією або членами біржі, які володіють не менше 10% голосів. До виключної компетенції загальних зборів належить:
  • здійснення загального керівництва біржею та біржовою торгівлею;
  • визначення стратегії розвитку біржі, в т.ч. щодо впровадження нових видів біржових контрактів;
  • формування виборних органів;
  • прийом нових членів біржі;
  • затвердження кошторису біржі, в т.ч. на технічне оснащення біржової торгівлі, заробітну плату найманого персоналу тощо;
  • затвердження Статуту, Правил біржової торгівлі, Кодексу честі біржовиків;
  • затвердження бюджету біржі та основних фінансових документів (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів);
  • прийняття рішення щодо ліквідації біржі .

Для оперативного управління біржею загальні збори обирають Біржовий комітет, або Біржову раду, на який як на контрольно-розпорядчий орган покладається виконання таких функцій:
  • заслуховування та оцінка звітів Правління;
  • внесення змін до основних документів біржі для наступного затвердження на загальних зборах;

  • підготовка та проведення загальних зборів членів біржі;
  • обґрунтування розмірів пайових, комісійних та маржевих внесків;
  • керівництво біржовими торгами;
  • прийом та звільнення персоналу біржі;
  • розпорядження майном біржі тощо.

До складу біржового комітету входять члени Правління, яке здійснює оперативне управління біржею та представляє інтереси біржі за її межами.
Заслуговує на увагу зарубіжний досвід формування Біржових та Виконавчих комітетів. Так, на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX), де в основному торгують ф'ючерсними контрактами на нафту та продукти її переробки, Біржова рада складається з 25 осіб, які представляють чотири категорії членства, а саме торговців нафтою, брокерів у біржовому кільці, комісійні будинки та публіку.
Виконавчий комітет Чиказької торговельної палати (CBOT) складається з президента, першого віце-президента та 19 віце-президентів. Політика біржі проводиться в життя 30 комітетами, члени яких працюють без відповідної оплати, вони вносять рекомендації та допомагають Біржовій раді, а також виконують конкретні обов'язки щодо функціонування бірж. На цій біржі функціонують такі комітети, які відповідають за процес торгівлі та впровадження контрактів:
  • з питань ефективності ринку;
  • аналізу звітів та квотування ринку;
  • консультаційний щодо сільськогосподарських питань;
  • контрактів на кормове зерно;
  • контрактів із соєю, соєвою мукою та соєвою олією;
  • контрактів з пшеницею;
  • контрактів з індексами акцій;
  • транспортний;
  • з питань складування, зважування, зберігання та охорони;
  • зі статистики;
  • з товарних опціонів;
  • фінансових цінних паперів.

Крім того, функціонує ряд комітетів, які регулюють діяльність безпосередніх учасників біржової торгівлі:
  • арбітражний;
  • з питань асоційованого членства;
  • з питань ділової поведінки;
  • з питань комп'ютерних мереж та телекомунікацій;
  • з навчання та маркетингу;

  • виконавчий;
  • фінансовий;
  • з питань функціонування торговельного залу;
  • брокерів торговельного залу;
  • управлінців торговельним залом;
  • з питань прибутків (біржової маржі);
  • з питань обслуговування членів біржі;
  • з питань членства;
  • з питань членів-власників цінних паперів;
  • з питань представлення на заміщення вакантних посад;
  • з питань зв'язків з громадськістю;
  • з питань нерухомості;
  • з біржових правил.

Як бачимо, комітети найбільшої товарної ф'ючерсної біржі світу охоплюють всі багатогранні сфери її діяльності як у торгівлі від зернових до цінних паперів та індексів акцій провідних фондових бірж, так і у організаційних аспектах від прийому нових членів біржі до зв'язків з громадськістю.
Свої особливості має організаційна структура управління фондовими біржами, де є спеціальні підрозділи лістингу, які проводять перевірку корпорацій перед включенням їх акцій до котирувального списку бірж. Для прикладу, на рис. 10.2 показано організаційну структуру управління Токійською фондовою біржею6, яка працює як у традиційному режимі, так і в режимі електронних торгів, про що свідчить наявність відповідних відділів.
Варто окремо зупинитися на вивченні функцій деяких комітетів (підрозділів) біржі. До таких належать арбітражний комітет та котирувальна комісія.
Суперечки між брокерами, продавцями та покупцями, членами біржі з питань укладання біржових контрактів вирішує третейський суд, який називають біржовим арбітражем. Рішення арбітражу є обов'язковим для виконання учасниками біржової торгівлі. Як правило, ці рішення досить рідко оскаржуються в суді, особливо ті, що стосуються питань припинення членства. Суд "людей із запорошеними стопами" з часів середньовіччя є суворим, але справедливим стосовно тих торговців, які порушували ними ж прийняті правила, маніпулювали ринком, отримували доходи за рахунок розповсюдження неправдивої інформації тощо.
www.tse.or.jp

Рис. 10.2.
Організаційна структура управління Токійською фондовою біржею
Аудитори офісу
Відділення корпоративного менеджменту
Зовнішній аудит
Секретаріат
Корпоративне планування
Адміністрація

Власна ~аудиторська палата
Управління персоналом Казначейство

Аудитори

Відділення внутрішнього регулювання
Біржовий комітет (Палата директорів)
Загальні збори членів біржі
Лізинг
Президент
Менеджери
Звичайний Незвичайний
Відділення учасників Реєстрації та інспекції Ринкового нагляду

Спеціальні комітети
^ Структури ринку [              Регулювання
І              Дисциплінарні
Відділення ринкових операцій
Відділення ринку Акції Похідні
Клірингу та розрахунків Інформаційні послуги

Відділення фондового ринку Зв'язки з громадськістю Просування лістингу Розвитку світового бізнесу Зарубіжні офіси (Нью-Йорк, Лондон, Сінгапур)
Системне відділення
Інформаційні технології
'              Системний
розвиток і операції
Система сервісного кнотролю

Котирувальна комісія є тим спеціалізованим органом, який відрізняє біржу від інших бізнесових структур. Саме через котирувальну комісію біржа виконує більшість властивих їй функцій, в першу чергу це стосується ціноутворення та розповсюдження інформації про біржові ціни. Котирувальні комісії організовують реєстрацію та облік різних цін, а саме:
  • цін попиту;
  • цін пропозиції;
  • цін відкриття торгів;
  • цін закриття торгів;
  • максимальних цін;
  • мінімальних цін;
  • розрахункових (довідкових) цін.

Котирувальна комісія веде контроль за своєчасним наданням учасниками відомостей щодо розміщення заявок про попит та пропозицію біржових товарів, а також щодо всіх аспектів укладених біржових угод. Котирувальна комісія складає список біржових контрактів, допущених до обертання на даній біржі, узагальнює біржові котирування та надає їх для публікації у пресі та для розміщення у комп'ютерній мережі Internet, готує для публікації біржові бюлетені.
Особливе місце як організатора біржової торгівлі та гаранта виконання біржових угод займає Розрахункова (клірингова) установа, діяльність якої буде докладніше розглянута у наступному розділі. Тут лише зазначимо, що функції Розрахункової (клірингової) установи полягають у оперативному та точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, гарантуванні повного виконання умов укладених біржових контрактів, забезпеченні фінансової цілісності біржового ринку загалом.
До інших комерційних установ, які можуть входити до організаційної структури біржі або працювати з нею на договірних засадах, належать сертифіковані склади та депозитарії. В перших має зберігатися біржовий товар, у других - цінні папери. Склади мають відповідати певним вимогам, про які уже було сказано вище. У депозитаріях зберігаються цінні папери, випущені у бездокументарній - електронній - формі.
 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 10.1. Організаційна структура управління біржею"
  1. § 10.5. Звітність щодо виконання наказів клієнтів
    організаційна структура управління біржі. Операційна зала та її секції плануються так, щоб учасники біржової торгівлі мали можливість швидко укладати угоди. Для цього торговельні секції діляться на торговельні місця - "ями", або піти. На американських біржах піт має форму восьмикутної піднятої платформи із сходинками, що спускаються до її середини на рівень підлоги біржової зали. Кожна сходинка
  2. § 10.3. Організація діяльності брокерської фірми
    структура управління брокерською фірмою, як правило, складається із двох підрозділів, пов'язаних між собою: фронт-офіс здійснює всі процедури купівлі та продажу біржових контрактів на біржах; бек-офіс здійснює весь комплекс робіт з клієнтами. Цей підрозділ брокерської фірми організовує збір замовлень, укладання угод, виконання розрахунків, оперативний аналіз та прогнозування ринку, облік
  3. § 9.1. Засновники та члени біржі. їх права й обов'язки
    управлінні біржею та права укладання угод. Ці учасники лише сплачують за укладання угод менші за розміром комісійні повним членам. Натомість місцеві члени мають право укладати угоди для себе, а також за рахунок повних членів та інших місцевих членів, однак і вони не мають права голосу в управлінні біржею. Після біржової реформи 1986 р., яка викликала настільки значні зміни у біржовій торгівлі, що
  4. § 17.1. Суть та види фінансових ф'ючерсів
    структурами і законодавцями суттєво гальмуватимуть цей процес. 427 Рис. 17.3. Обсяги торгівлі ф'ючерсними контрактами на Московській міжбанківській валютній біржі (на 07.06.2006 р.) Об 'єм торгів, тис. контрактів 2500 2005 р. 2006 р. 2000 1500 1000 . ¦ п 500 ? ? ? 0 ? ? ? шиш НИИ ? $ U ? b м ш ? U ? U и К S ? « e ? u П р О lt;u и ?
  5. § 4.2. Основні риси ф'ючерсної    торгівлі
    організаційну та плануючу силу, що динамізує всю економіку. Завдяки діям транснаціональних корпорацій (ТНК), як торговельних, так і промислових, концентрується і централізується виробництво, особливо сільськогосподарської сировини та продовольства. Це підвищує товарність виробництва. Товарна продукція надходить на ринок як товарний капітал, що підлягає ризикові зміни ринкової кон'юнктури, а це в
  6. 1.3. Территориальная структура хозяйства, ее структура
    структур общественной организации является территориальная структура хозяйства (ТСХ). ТСХ - совокупность определенным образом взаимно расположенных и сочлененных элементов хозяйства - промышленных и сельскохозяйственных районов, промышленных и транспортных узлов, городских агломераций. Распространившись в 1960-70-е гг. понятие о территориальной структуре хозяйства, со временем превратилось в
  7. § 9.4. Сутність і види брокерської діяльності
    організаційно-технічні; спеціальні. Використовуючи брокерські послуги, клієнт біржі збільшує обсяг операцій без суттєвого зростання витрат, залучає висококваліфікованого торговельного посередника, який досконало знає ринок та його кон'юнктуру. Мережа брокерських фірм, бюро чи контор розміщується у містах з великою кількістю потенційних клієнтів. Кожна контора складається із штату підтримки та
  8. Тема 10 УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ БАНКА
    структуризации. Иерархическая структура. Линейно-функциональная. Продуктовая структура. Технологическая. Дивизионная. Матричная структура. Задачи структурных подразделений и их взаимосвязи. Общий процесс управления банка. Управление банковским персоналом. Отношения банковских служащих с клиентами. Результативность деятельности управляющих. Методы улучшения мотивации и повышения результативности.
  9. § 19.1. Суть та основні характеристики хеджування
    управлінні ризиками комерційних банків //Банківська справа, 1998. -№2(20). -С.50-55; -№3(21). -С.2-16. Хеджування полягає в нейтралізації небажаних коливань кон'юнктури. Метою хеджування є перенесення ризику зміни ціни з однієї особи на іншу. Перша особа називається хеджером, друга - спекулянтом. Такий поділ досить умовний. Сторонами контракту можуть бути два хеджери, один з яких страхується
  10. § 18.4. Види біржових спекулянтів
    організаційних форм - хеджевих товарних фондів, комісійних домів, що запровадили вдосконалені методи прогнозування цін. Успішні спекулятивні операції вимагають вироблення відповідних стратегій спекуляції, що передбачають аналіз та прогноз цін, а також ефективне керівництво виділеним з цією метою капіталом. Перш за все трейдер-спекулянт повинен спеціалізуватися на конкретному ринку та обмежити
  11. § 1.3. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі
    організаційну, економічну та правову основи; виробляє стандарти щодо якісних і кількісних параметрів товарів та фінансових інструментів; ведеться біржовими посередниками, брокерами та дилерами, сама біржа угод не укладає; виробляє власні правила торгівлі та слідкує за їх дотриманням; активно використовує методи електронного трейдингу. Біржа виконує такі функції (рис. 1.2): РИС. 1.2. Функції
енциклопедія  млинці  глінтвейн  кабачки  медовуха