Регіональна та національна економіка / Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства / Орендні відносини / Аудит / Бізнес-планування / Бухгалтерський облік і контроль / Бюджетна система / Інвестування / Інноваційна діяльність / Інформаційні системи в економіці / Кризова економіка / Лізинг / Логістика / Математичні методи та та моделювання в економіці / Організація виробництва / Оцінка і оціночна діяльність / Споживча кооперація / Страхова справа / Теорія управління економічними системами / Теорія економіки / Управління фінансами на підприємстві / Економіка гірської промисловості / Економіка міського і сільського господарства / Економіка нерухомості / Економіка нафтогазових галузей промисловості / Економіка природокористування та природоохоронної діяльності / Економіка, організація і управління підприємствами / Економічна статистики / Економічний аналіз / Економічне прогнозування
ГоловнаЕкономіка та управління народним господарствомУправління фінансами на підприємстві → 
« Попередня Наступна »
Шеремет А.Д ., Сайфулін Р.С.. Фінанси підприємств. - М., ИНФРА-М. - 343 с., 1998 - перейти до змісту підручника

10.5. Аналіз і оцінка використання прибутку

Відповідно до діючого положення прибуток, отриманий організацією, розподіляється в наступному порядку.

Насамперед з неї вноситься до бюджету податок (федеральний і місцевий). Для обчислення оподаткованого прибутку прибуток звітного року зменшується на суму: рентних платежів, що вносяться в установленому порядку до бюджету, доходів, дивідендів, відсотків, отриманих по акціях, облігаціях та інших цінних паперів, що належать підприємству; доходів, отриманих від пайової участі в діяльності інших підприємств, відрахувань до резервного фонду та інші аналогічні фонди до досягнення розмірів цих фондів, але не більше 15% статутного капіталу; пільг, наданих відповідно до чинного законодавства.

За чинним законодавством, прибуток оподатковується за ставкою 35%, з них сума податків з прибутку за ставкою 13% перераховується до федерального бюджету, а в іншій частині - до місцевих бюджетів.

Чистий прибуток підприємства визначається як різниця між прибутком звітного року і величиною податку з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно. Основні напрямки використання прибутку наступні: відрахування в резервний капітал, освіта фондів накопичення та фондів споживання, відволікання на благодійні та інші цілі.

Інформація про розподіл прибутку міститься у формі № 2 і формою № 3, у розрахунку відрахувань до фондів.

На підставі цих джерел виробляється аналіз фактичного розподілу прибутку, виявляються відхилення і причини їх виникнення. З цією метою складається аналітична таблиця 10.4.

Таблиця 10.4

Використання чистого прибутку Показники Звітний період Аналогічний період минулого року Відхилення (+, -) 1, Чистий прибуток. 480,6 344 136,6 У т. ч. направлено: а) до резервного фонду 46 17 29 б) до фондів накопичення 93,6 37 56,6 в) до фонду соціальної сфери 92 80 12 г) до фондів споживання 242160 82 д) на благодійні та ін мети ---

Як видно з табл. 10.4, чистий прибуток звітного періоду в порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилася на 136,6 млн. руб. Зросли також відрахування з чистого прибутку у фонди накопичення (56,6 млн. крб.), До фонду соціальної сфери та фонди споживання (82 млн. крб.). Однак частка реінвестованого прибутку (тобто спрямованої до фондів накопичення і нерозподіленого прибутку) у звітному періоді склала лише 20,9% чистого прибутку, що нижче даних попереднього періоду майже на 5%.

Розподіл чистого прибутку в акціонерних товариствах - це основне питання дивідендної політики організації. У центрі дивідендної політики може стояти питання про регулювання курсу акцій товариства або питання про розміри і темпах зростання власного капіталу організації, або питання про розміри залучених зовнішніх джерел фінансування.

Складність вирішення цих завдань полягає в тому, що однозначного критерію оцінки не існує. Є очевидні, що розраховуються переваги як з точки зору капіталізації чистого прибутку, тобто розподілу її до фондів накопичення, так і з точки зору стабільності виплат дивідендів.

Капіталізація чистого прибутку дозволяє розширювати діяльність організації за рахунок власних, більш дешевих джерел фінансування. При цьому знижуються фінансові витрати організації на залучення додаткових джерел, на випуск нових акцій. Зберігається також колишня система контролю за діяльністю організації, оскільки число власників не збільшується. Розміри капіталізації чистого прибутку дозволяють оцінити не тільки темпи зростання власного капіталу організації, а й через розкриття структури чинника цього зростання оцінити запас фінансової міцності для таких важливих показників, як рентабельність продажів, оборотність всіх активів і ін

В основі такого аналізу лежать факторні моделі рентабельності, які розкривають найважливіші причинно-наслідкові зв'язки показників фінансового стану підприємства та фінансових результатів. Тому вони є незамінним інструментом «пояснення» (оцінки) ситуації, що склалася. У цілому для всіх показників існує єдине факторний простір, що задається набором з 11 взаємопов'язаних блоків найважливіших показників формування фінансових результатів (див. рис. 2.1, стор 26).

Факторні моделі рентабельності є також керованими моделями прогнозування фінансової стійкості підприємства. Необхідність передбачення найближчих та віддалених перспектив розвитку є актуальним завданням для підприємств. Темпи зростання виробництва залежать не тільки від попиту, ринків збуту, потужностей підприємства, але і від стану фінансових ресурсів, структури капіталу та інших факторів.

Найбільш важливим обмеженням планованих темпів зростання підприємства є темпи збільшення його власного капіталу, які залежать від багатьох факторів, але в першу чергу - від рентабельності продажів (фактор х1); оборотності всього капіталу (валюти балансу - фактор х2); фінансової активності підприємства щодо залучення позикових коштів (фактор х3); норми розподілу прибутку на розвиток і споживання (фактор х4).

Таким чином, темпи зростання власного капіталу, що характеризують потенційні можливості підприємства щодо розширення виробництва, можуть бути представлені мультипликативной моделлю взаємозв'язку перерахованих факторів

у = х1 х х2 х х3 х х4,

де у-коефіцієнт зростання власного капіталу (дорівнює відношенню прибутку на накопичення до власного капіталу);

х1 =,

х2 =,

х3 =

х4 =

Модель відображає дію тактичних (фактори х1 і х2) і стратегічних (фактори х3 і х4) фінансових рішень. Правильно обрана цінова політика, розширення ринків збуту ведуть до зростання обсягу продажів і прибутку підприємства, підвищують швидкість обороту всього капіталу. Водночас нераціональна інвестиційна політика та зниження частки позикового капіталу можуть знизити позитивний результат дії перших двох факторів.

Дана модель чудова тим, що легко може бути розширена за рахунок включення нових факторів. Причому в полі зору менеджера потрапляють такі важливі показники фінансового стану підприємства, як ліквідність, оборотність поточних (мобільних) активів, співвідношення термінових зобов'язань і капіталу підприємства.

Розширена модель для розрахунку стійкого темпу зростання виглядає наступним чином:

y = axbxcxdxexf,

де у - коефіцієнт зростання власного капіталу;

а - структура капіталу:

b - частка термінових зобов'язань у капіталі підприємства;

с - коефіцієнт поточної ліквідності:

d - оборотність поточних активів:

е - фінансовий результат від реалізації продукції на одиницю реалізації (рентабельність продажів):

f - норма розподілу прибутку на накопичення:

Практичне застосування моделі стійкого зростання знаходять у плануванні розвитку підприємства з урахуванням ризику банкрутства.

Відомо, що одним з критеріїв банкрутства є незадовільна структура балансу, що визначається за коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом забезпеченості поточних активів власними коштами і сумою боргових зобов'язань до власного капіталу. Якщо прийняти всі ці коефіцієнти на нормативному рівні, а норму розподілу прибутку на накопичення рівний 1,0, то оптимальна чину сталого темпу зростання складе 0,5 рентабельності поточних активів або 0,05 рентабельності власного оборотного капіталу. Це означає, що темпи стійкого зростання на перспективу залежать від дуже нестабільних параметрів або факторів поточної діяльності. Адже величина поточних активів (оборотних активів) дуже рухлива і залежить від їх факторів - масштабу бізнесу; галузевої приналежності організації; темпів реалізації продукції; структури оборотних коштів; частки доданої вартості в ціні продукту; інфляції; облікової політики організації; системи розрахунків і т.д . Значить, тільки постійно зміцнюючи поточні позиції в діяльності організації, можна досягти бажаних стійких темпів економічного зростання і в перспективі.

Стабільність дивідендних виплат також має ряд переваг. Насамперед сталість дивідендних виплат є індикатором прибуткової діяльності організації, свідченням її фінансового благополуччя. Крім того, стабільність дивідендних виплат знижує невизначеність, тобто рівень ризику для інвесторів. Інформація про стабільні доходи ініціює підвищення попиту на акції даної фірми, тобто веде до зростання ціни її акцій.

Якщо виходити з критерію максимізації сукупного доходу акціонерів (дивідендні виплати + приведена вартість акцій фірми), то ефективність розподілу чистого прибутку можна оцінити за формулою

R = Р + PV ,

де R - сукупний дохід акціонерів, млн. руб.;

Р - прибуток, спрямований на виплату дивідендів, млн. руб.;

PV - сумарна приведена вартість акцій фірми (млн. руб.), визначається за формулою М. Гордона

,

де r - прийнятна норма прибутковості капіталу, в частках одиниці;

g - річний приріст чистого прибутку, в частках одиниці.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 10.5. Аналіз і оцінка використання прибутку "
  1. 17.2. Методика аналізу виконання плану і динаміки прибутку і рентабельності, методика розрахунку факторів, на них впливають
    аналізу прибутку і рентабельності торговельної організації є: контроль за виконанням плану отриманого прибутку; визначення впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів на фінансові результати діяльності організації; виявлення резервів збільшення прибутку і підвищення рентабельності; розробка заходів щодо використання виявлених можливостей збільшення прибутку; оцінка роботи організації по
  2. 17.3. Методика планування прибутковості та ефективності організації торгівлі
    аналізу досягнутої величини досліджуваного показника, прийнятого за базу, та індексів його зміни у плановому періоді. Можливий розмір прибутку (Пвозм) можна визначити за формулою Пвозм = УРП х Тпл ± ЛПФ, (43) де УРП - рівень рентабельності продажів, що склався у звітному періоді,%; Тпл - плановий обсяг товарообігу; ЛПФ - зміна прибутку в зв'язку із зміною факторів , що визначають розмір
  3. Тема 4 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ І ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
    аналізу в комерційному банку. Зовнішній і внутрішній фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз як інструмент економічної ефективності управління банком. Об'єкти фінансового аналізу в банку. Два напрями оцінки при фінансовому аналізі в комерційному банку: системний аналіз фінансових результатів та фінансового стану банку; кількісні методи фінансового аналізу. Основні завдання та функції
  4. 3. Чутливість рішення до зміни коефіцієнтів цільової функції.
    Аналізі оптимальних рішень економічних завдань: оцінки як міри дефіцитності ресурсів, оцінки як заходи впливу обмежень на функціонал, оцінки як інструмент визначення ефективності окремих варіантів. Властивість 4 - оцінки як інструмент балансування сумарних витрат і результатів - випливає з першої теореми подвійності, в якій встановлюється зв'язок між функціоналами прямий і
  5. 10.1. Завдання аналізу і джерела інформації
    аналізований період (тобто «горизонтальний аналіз» показників), по-друге, оцінку структури показників прибутку і змін їх структури (що прийнято називати «вертикальним аналізом" показників) по-третє, вивчення хоча б у найзагальнішому вигляді динаміки зміни показників за ряд звітних періодів (тобто «трендовий аналіз» показників), по-четверте, виявлення факторів і причин зміни
  6. ВСТУП
    аналізу допомогу в отриманні фінансів оцінка можливостей фірми встановлення і відстеження цілей і завдань визначення потреби в капіталі оцінка ліквідності і ризику проекту оцінка якості оцінка управління оцінка надійності та привабливості розвитку оцінка можливостей
  7.  Пястолов С.М.. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Підручник. - 3-е изд., Стер. - М.: Видавничий центр «Академія». - 336 с., 2004

  8.  9.5. РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
      аналізу, можна використовувати показники валової (повної) або чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (після вилучення з неї податків та інших видів обов'язкових платежів). Показник рентабельності є ще більш ємним в оцінці ефективності виробництва, ніж прибуток. За критерієм рентабельності вигідний лише той приріст прибутку, який визначає приріст виробничих
  9.  5.4. Метод сценаріїв
      аналізом імовірнісних оцінок його відхилень. У загальному випадку процедура використання даного методу в процесі аналізу інвестиційних ризиків включає виконання наступних кроків. 1. Визначають декілька варіантів змін ключових вихідних показників (наприклад, песимістичний, найбільш ймовірний і оптимістичний). 2. Кожному варіанту змін приписують його оцінку вірогідності. 3.
  10.  ПИТАННЯ 1 ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І ВИДИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      аналізу є господарська діяльність підприємства і результати цієї діяльності, відображені у певних показниках. Предмет аналізу господарської діяльності - причин-но-наслідкові зв'язки господарських процесів і явищ. До завданням аналізу господарської діяльності належать: 1) вивчення впливу різних факторів на діяльність підприємства; 2) контроль над
  11.  Приклад оцінки галузевої порівняльної ефективності варіантів інвестиційного проекту, вихідні дані по якому були наведені раніше.
      оцінка виконана з метою виявлення економічно переважного проектного варіанту вирішення поставленої проблеми, а також з метою визначення ступеня економічної прогресивності проектних рішень, прийнятих у відібраному кращому проектному варіанті. Оцінка здійснена з використанням однакової безінфляційній середньогалузевої норми дисконту, без обліку умов і джерел фінансування.
енциклопедія  млинці  глінтвейн  кабачки  медовуха