Регіональна та національна економіка / Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства / Орендні відносини / Аудит / Бізнес-планування / Бухгалтерський облік і контроль / Бюджетна система / Інвестування / Інноваційна діяльність / Інформаційні системи в економіці / Кризова економіка / Лізинг / Логістика / Математичні методи та та моделювання в економіці / Організація виробництва / Оцінка і оціночна діяльність / Споживча кооперація / Страхова справа / Теорія управління економічними системами / Теорія економіки / Управління фінансами на підприємстві / Економіка гірської промисловості / Економіка міського і сільського господарства / Економіка нерухомості / Економіка нафтогазових галузей промисловості / Економіка природокористування та природоохоронної діяльності / Економіка, організація і управління підприємствами / Економічна статистики / Економічний аналіз / Економічне прогнозування
ГоловнаЕкономіка та управління народним господарствомЕкономіка гірської промисловості → 
« Попередня Наступна »
П.М. Должиков, Н.М. Величко, А.П. Должикова. Основи економіки і управління гірничим підприємством: Навчальний посібник. - Донецьк: «Норд-прес». - 200 с., 2009 - перейти до змісту підручника

11.3. Прибуток вугільних підприємств і об'єднань

Прибуток за своїм економічним змістом являє собою частину вартості додаткового продукту, створюваного в процесі виробництва продуктивною працею.

Прибуток виражає в грошовій формі ту частину вартості продукції, яка характеризує додатковий продукт (повністю або частково). Кількісно вона визначається як різниця між обсягом продукції, вираженої в оптових цінах підприємства, і собівартістю цієї продукції. Головними джерелами зростання прибутку є зниження собівартості і підвищення якості продукції. При даному обсязі реалізованої продукції та рівні оптової ціни підприємства величина прибутку тим більше, чим нижче собівартість реалізованої продукції. При одній і тій же собівартості, чим більше обсяг реалізованої продукції, тим більший прибуток. Однак збільшення обсягу реалізованої продукції можна досягати не тільки за рахунок інтенсивних, але і за рахунок екстенсивних факторів, наприклад в результаті зростання основних фондів за рахунок великих капітальних вкладень і збільшення суми оборотних коштів. При цьому зростанні прибутку за рахунок збільшення реалізації може супроводжуватися зниженням ефективності в цілому по підприємству. Прибуток, отже, при односторонній на неї орієнтації може привести до невірних висновків про динаміку ефективності виробництва. Тому в системі планування й економічного стимулювання, крім прибутку, затверджується показник рентабельності підприємства.

Прибуток є важливим джерелом доходів державного бюджету та задоволення загальнодержавних і суспільних потреб. В даний час різні внески платежів з прибутку - плата за виробничі фонди, фіксовані (рентні) платежі, вільний залишок прибутку та ін

- складають більше 30% всіх доходів державного бюджету. Прибуток, як економічна категорія, проявляється у функціях міри ефективності виробництва і матеріального стимулювання підприємства і його працівників. Функція міри ефективності виробництва полягає в тому, що прибуток, будучи одним з показників всієї виробничо-господарської діяльності, характеризує в кінцевому рахунку виконання таких важливих якісних показників, як зростання продуктивності праці, зниження собівартості і поліпшення якості продукції. Функція матеріального стимулювання працівників підприємства полягає в тому, що прибуток є джерелом розширення основних і оборотних фондів, утворення заохочувальних фондів, покриття планових витрат підприємства (збитків житлово-комунального господарства, витрат з утримання об'єктів соціально-культурного призначення та ін.)

Досягнення найвищих результатів при найменших витратах є правилом господарювання, тому планування прибутку має бути засноване на глибокому економічному аналізі всіх сторін діяльності підприємства, обліку всіх наявних резервів виробництва, дотриманні найсуворішого режиму економії.

Загальна сума прибутку залежить від обсягу та якості реалізованої продукції, її собівартості та оптових цін. Вона визначається за формулою

Пр = Q (Ц-С),

де Q - обсяг реалізованої продукції, т;

Ц - оптова ціна одиниці продукції з урахуванням якості, грн.;

С - собівартість одиниці продукції, грн.

Розрізняють прибуток балансовий і розрахункову. Балансовий прибуток стверджує підприємствам і об'єднанням вищестояща організація. Вона являє собою суму прибутків і збитків від реалізації товарної продукції, результатів іншої реалізації та позареалізаційних доходів і втрат, обчислюється за формулою:

Пь = Пр.

Т. + Пп.р, ± Д,

де Пр т - прибуток від реалізації товарної продукції (вугілля, концентрату, будівельних матеріалів; робіт і послуг, що входять до складу товарної продукції), грн.;

Пп р, - результати іншої реалізації (від виконання робіт і послуг непромислового характеру, включаючи роботи та послуги капітального будівництва та капітального ремонту; від послуг і робіт транспортних господарств , виділених на самостійний баланс; від реалізації продукції підсобних сільськогосподарських підприємств; від реалізації покупних електроенергії, пари, газу і т.д.; від реалізації зайвих і непотрібних матеріальних цінностей, здійснюваної в порядку мобілізації внутрішніх ресурсів та ін), грн.;

Д - позареалізаційні доходи і втрати (збитки від стихійних лих; прибуток за використання коефіцієнта потужності енергоустановок; штрафи, пені та неустойки, сплачені або отримані за невиконання договірних зобов'язань; прибуток або збитки минулих років, виявлені в поточному році; штрафи за Переприймання і невикористання вагонів або штрафи, отримані від залізниці за неподання вагонів;

списання не повністю амортизованих основних засобів), грн. Розрахункову прибуток Пр можна визначити за формулою

Пр Пб - Бп.ф. - Бф.п. - Кп - За

де Бп.ф - плата за виробничі фонди, грн.; Бф.п. - Фіксування (рентні) платежі, грн.; Кп - відсоток за банківський кредит; За - прибуток, що розподіляється в особливому порядку, грн. Розрахункову прибуток стверджує підприємство (об'єднання) і використовує для визначення розрахункової рентабельності.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 11.3. Прибуток вугільних підприємств і об'єднань "
  1. 11.4. Рентабельність у вугільній промисловості
    прибутку не є достатньою підставою характеристики ефективності роботи підприємства (об'єднання), тому що він залежить від потужності підприємства, величини виробничих фондів, чисельності працюючих, продуктивності праці та інших факторів. Тому необхідний відносний показник, що виражає ступінь прибутковості до того чи іншого фактору виробництва, що дозволяє економічно
  2. 2.5. Застосування автоматизованих систем управління у вугільній промисловості
    вугільної промисловості галузева автоматизована система управління включає Головний обчислювальний центр Мінвуглепрому України, автоматизовані системи управління виробничими об'єднаннями, автоматизовані системи управління підприємствами. Галузева автоматизована система управління вугільною промисловістю (рівні міністерства і об'єднання) розділяється на наступні
  3. 11.5. Розподіл прибутку
    прибутку підприємств підпорядковане забезпечення єдності інтересів суспільства, трудових колективів і окремих працівників. Для вугільної промисловості характерні значні коливання собівартості по окремих підприємствах, що випускають однорідну продукцію. Тому велике значення має вирішення питання вирівнювання рентабельності. Розподіл прибутку проводиться в певному порядку.
  4. 6.2. Показники ефективності виробництва
    прибутку від промислової діяльності до середньорічної вартості основних товарної (валової) продукції по повній собівартості. Показники підвищення ефективності використання праці: 1. Темпи зростання продуктивності праці (або продуктивність праці): - по «чистої» продукції; - по валової (товарної) продукції. 2. Частка приросту за рахунок підвищення продуктивності праці: -
  5. 1.4. Структура вугільного підприємства
    вугільної виробничій структурі підприємства є шахта або кар'єр, що представляють собою виробничо-господарські одиниці. Використовуючи закріплене в їх оперативному управлінні або користуванні державне майно, шахта або кар'єр здійснюють силами свого колективу під керівництвом вищестоящого органу виробничий прогрес на підприємстві з видобутку та реалізації вугілля в
  6. 4.2. Порядок складання плану галузі
    вугільного підприємства розрізняються три стадії: перша - доведення видобутку вугілля до рівня, передбаченого проектом, друга - стабілізація видобутку, третій - доопрацювання промислових запасів і скорочення видобутку аж до повного закриття підприємства. Великий вплив на техніко-економічні показники робіт підприємства надають природні умови, так як їх різноманіття по вугільним районам навіть
  7. 10.1. Поняття собівартості продукції
    прибутку. Премії фахівцям і частина премій робітникам, матеріальна допомога персоналу, винагорода за загальні результати роботи за підсумками року; витрати оздоровчого, культурно-освітнього та спортивного характеру покриваються за рахунок коштів фондів економічного стимулювання. Витрати, пов'язані із здійсненням будівельно-монтажних робіт і капітального ремонту основних фондів,
  8. 10.3. Показники собівартості продукції
    прибутку від промислової діяльності. Вона обчислюється шляхом додавання до собівартості товарної продукції (видобутку, збагачення) різниці між виробничою собівартістю нереалізованої (на складах і відвантаженої) продукції відповідно на початок і кінець планованого періоду. У собівартості одиниці продукції (калькуляція) показуються по калькуляційних елементам (статтями) витрати
  9. 12.2. Концентрація виробництва
    вугільної промисловості здійснюється не тільки за рахунок будівництва нових великих шахт, розрізів, збагачувальних фабрик, заводів вугільного машинобудування, але, більшою мірою, шляхом реконструкції, технічного переозброєння та розширення діючих, ліквідації дрібних нерентабельних підприємств, а також за рахунок створення виробничих об'єднань. Це веде до зростання частки великих підприємств у
  10. 12.1. Прогресивні форми організації виробництва
    вугільної промисловості організація виробництва охоплює всі стадії видобутку, транспортування і збагачення корисних копалин і носить системний характер, підпорядковуючи всі приватні задачі головної - максимальному задоволенню потреб суспільства. Основними вимогами, що пред'являються до організації виробництва, є безперервність виробничих процесів, пропорційність всіх ланок і
енциклопедія  млинці  глінтвейн  кабачки  медовуха