Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Про походження людського господарства та про господарські (економічних) благах |
||
Результат дослідження потреб і кількостей благ, доступних розпорядженням, може бути трояким: a) потреба перевищує доступне розпорядженням кількість благ; b) потреба менше кількості благ, доступного розпорядженням; c) потреба і доступне розпорядженням кількість благ покривають один одного. Ми можемо постійно спостерігати для значної більшості благ перше відношення, при якому частина потреб у відповідних благах необхідним чином повинна залишатися незадоволеною. Я не стану для цього вказувати на предмети розкоші, так як при цьому дане відношення само собою ясно. Але навіть сама груба одяг, звичайнісінькі житла і обстановка, найпростіша їжа і т. д. суть блага цього роду. Навіть земля, камені і самі непривабливі покидьки за загальним правилом не надані в наше розпорядження в настільки великому розмірі, щоб ми не в змозі були використовувати ще подальші кількості їх. Найближчим наслідком цього пізнання для діяльності людей, зверненої на можливе повне задоволення потреб, є прагнення їх: 1. Утримати у своєму розпорядженні кожну частку благ, що знаходяться у вищевказаному кількісному відношенні. 2. Зберегти цю частку в її корисних властивостях. Подальшим наслідком пізнання вищевказаного відносини між потребою і доступним розпорядженням кількістю є свідомість людьми того, що, з одного боку, за всяких обставин частина їх потреб у благах, про які йде мова, залишається незадоволеною і що, з іншого боку, кожне недоцільне вживання частині кількості цих благ матиме необхідним наслідком те, що навіть частину потреб, що можуть бути задоволеними при доцільному вживанні всього доступного розпорядженням кількості благ, повинна залишитися незадоволеною. Тому в передбачливою діяльності, спрямованої на задоволення потреб, люди прагнуть щодо благ, що стоять у вищевказаному нами кількісному відношенні. 1. Зробити вибір між найбільш важливими потребами, що підлягають задоволенню доступними їх розпорядженням кількостями названих благ, і тими потребами, які вони вирішили залишити незадоволеними. 2. Досягти шляхом доцільного вживання кожною частиною кількості благ, що знаходиться у вищевказаному кількісному відношенні, можливо більшого результату і певного результату можливо меншою кількістю благ, або, іншими словами, застосувати найбільш доцільним чином до задоволення своїх потреб як кількості предметів споживання, так і кількості коштів для виробництва , доступні їх розпорядженням. Всю сукупність діяльності людей, спрямованої на щойно зазначену мету, ми називаємо їх господарством, а блага, які стоять у вищевказаному кількісному відношенні, - винятковими об'єктами господарства, або господарськими благами, на відміну від тих, по відношенню до яких люди не бачать практичної необхідності в господарської діяльності з причин, які, як ми побачимо нижче, можуть бути зведені до кількісного відношенню, доступному самому точному визначенню так само, як це тільки що показано було по відношенню до господарських благ. Спільне проживання людей, які переслідують свої індивідуальні та в якості членів суспільства інтереси викликає по відношенню до всіх благ, які у неодноразово вказував кількісному відношенні, особливе явище, викладом якого ми тут і займемося. Якщо назване кількісне відношення виступає в суспільстві, тобто якщо більшою потреби суспільства відповідає менше доступне розпорядженням кількість благ, то неможливо, щоб відповідні потреби індивідів, що складають суспільство, були цілком задоволені; навпаки, немає сумніву в тому, що потреби частини членів цього суспільства зовсім не будуть задоволені або ж будуть задоволені лише неповно. У цю обставину криється спонукання до прояву людського егоїзму, і кожен індивід там, де доступного розпорядженням кількості благ вистачає не для всіх, прагне покрити власну потреба можливо повніше шляхом усунення інших. У цьому прагненні окремі індивіди досягають досить різних результатів. Проте як би не відбувався розподіл благ, що знаходяться в названому кількісному відношенні, завжди потреба частини членів суспільства або зовсім не буде задоволена, або буде задоволена лише неповно, і тому кожна частина доступних розпорядженням благ буде для них мати інтерес, протилежний інтересу тих, які в даний час є власниками цих благ. Разом з тим зрозуміла необхідність захисту суспільством окремих індивідів у їх володінні благами, які у зазначеному кількісному відношенні, від можливих насильницьких дій з боку інших індивідів; таким чином, ми приходимо до економічного джерелу походження нашого сучасного правопорядку, і насамперед до так званої захист володіння - основі власності. Таким чином, і людське господарство, і власність мають спільне господарське походження, так як і те, і інше своїм кінцевим підставою має існування благ, доступне розпорядженням кількість яких менше, ніж потреба людей; разом з тим власність, як і господарство людей, є не довільним винаходом, а, навпаки, єдиним практично можливим вирішенням проблеми, нав'язуваної нам природою речей, т. B. Неекономічні блага У попередньому відділі були розглянуті явища, в основі яких лежить те, що потреба в деяких благах перевищує доступне розпорядженням кількість їх. Тепер ми переходимо до розгляду явищ, які представляються наслідком протилежного ставлення, а саме того, при якому потреба людей в якому-небудь благу менше, ніж доступне їх розпорядженням кількість останнього. Найближчим наслідком цього відношення є свідомість людьми, що не тільки цілком забезпечено задоволення всіх їхніх потреб у відповідних благах, але і що вони не в змозі використати для задоволення своїх потреб все що знаходиться в їх розпорядженні кількість благ, стоять в зазначеному відношенні. Який сенс мало б при наявності цього відношення прагнення людей зробити вибір між потребами, що підлягають задоволенню, і тими, які вони вирішують залишити без задоволення, якщо вони навіть при повному задоволенні своїх потреб не будуть в змозі використати все що знаходиться в їх розпорядженні кількість? При цьому ясно, що всі форми, в яких проявляється господарська діяльність людей, так само природно усуваються по відношенню до благ, доступне розпорядженням кількість яких перевищує потреба в них, як природно чинять стосовно до благ, які у протилежному кількісному відношенні; внаслідок цього вони не є об'єктами людського господарства, і ми називаємо їх неекономічними благами.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Про походження людського господарства та про господарські (економічних) благах " |
||
|